Давно закінчились чергові Президентські вибори, які чітко показали ставлення українського народу до політики та політиків – набридло. Країна має останню надію – молодих та перспективних кандидатів. Саме тому такою значною виявилася кількість голосів за Сергія Тігіпко та його партію «Сильна Україна» - нового гравця на політичній арені України.
Але не тільки прості люди звернули увагу на лідера нової формації, колишні злодії усіх існуючих видів почали різко змінювати свою політичну орієнтацію. Зокрема це стосується тих, хто що тривалий час безкарно грабував людей під прапорами «Нашої України». Зрозумівши, що до Партії регіонів їм шлях закритий, конкретні пацани на джипах кинулись під новий «дах» - під дах перспективної «Сильної України».
Перебування таких перевертнів в рядах партії може повністю знищити рейтинг молодих політиків. Один із найактивніших його руйнівників – голови правління райспоживспілки Владислав Лаврухін, колишній член «Нашої України», а зараз голова осередку «Сильної України» м. Радомишля. Найбільше вражає швидкість, з якою на посаді голови правління райспоживспілки почав багатіти Лаврухін – за рахунок спілки, звичайно. В радомишлян склалося враження, що він вирішив далеко переплюнути знаменитого Великого Комбінатора: при розграблені колективного майна пайовиків ним було застосовано всі доступні методики, від підроблення постанов правління райспоживспілки до так званих «поворотніх фінансових допомог».
В одному інтерв′ю на питання, куди поділись під′їздні шляхи на станції ІРША Радомишльського району, пан Лаврухін відповів на диво чесно: «Та, їх уже давно украли». Правда, слід зазначити, що Великий Комбінатор не знав, що на момент, коли йому ставили це питання, вже було встановлено коло свідків, які вказали на нього як на керівника демонтажу під′їздних шляхів на станції Ірша та здачі їх на металобрухт. Загальна сума доходів - більше 150 тисяч гривень.
Договори купівлі-продажу, укадені Владиславом Лаврухіним, вражають: так, 4 грудня 2006 року було укладено договір між ПРОДАВЦЕМ – ЛАВРУХІНИМ В.В. та ТОВ «Виробничо – комерційною фірмою «Роксана» про продаж будівлі соляного складу, складу металоконструкцій з котельнею та іншого колективного майна на 403 тисячі гривень.
Відповідно ж до 9.5 вищезазначеного Договору умови договору є конфіденційними. Воно і зрозуміло.
А продав Лаврухін вищезазначені об′єкти, отримавши Свідоцтво про право власності на майновий комплекс, видане виконавчим комітетом Іршанської сільської ради. Спосіб та сума, за яку можна отримати свідоцтво про право власності на об′єкти, які тобі ніколи не належали – ще одна велика загадка.
Належність до Президентської партії колишньої влади допомогала голові правління Райспоживспілки творити дива: так, у 2005р. було реалізовано магазин, аж за 5200грн. такому собі Бондареку Є. О. – рідному братові дружини пана Лаврухіна В. В. От вам і несподіванка.
Вражає своєю нахабністю крадіжка майна пайовиків – другого поверху універмагу у м. Радомишлі. Для цього фірма, діректором якої є добрий знайомий пана Лаврухіна, уклала з правлінням райспоживспілки в особі його голови, того ж таки Лаврухіна, договір оренди. У подальшому в цьому приміщенні запанував хаос: оренда для фірми коштувала копійки, не сплачені й на сьогодні, старе приміщення було розвалено і перебудовано під свої потреби. Офіційно перебудували аж на 4 мільйони державних гривень, а от ремону геть не видно.
Зараз спритний ділок в черговий раз «розводить» простих пайовиків на суддівському «лохотроні»: фактично судиться сам з собою, так би мовити, відстоює умови ним же укладеного договору. Зрозімілі і наслідки цієї гри в одні ворота: Господарський суд визнає спільну власність за фірмою того ж Лаврухіна - СТ «Жиско».
Але скільки б грошей не було – їх завжди мало.
Так, кредиторська заборгованість по Кочерівському ССТ склала 294,9 тисячі гривень, з яких 200 тисяч гривень - поворотня фінансова допомога від ТЗОВ «Зоря» Полтавської області. В рахунок погашення даної допомоги згідно рішень суду та мирової угоди «Зоря» набула власності на приміщення магазину «Продмаг» с. Кочерів.
Все просто, якщо пайовики не мають бажання продавати колективне майно, його можна продати і без них, використовуючи схему «поворотня фінансова допомога».
Cильна Україна - гарна назва. Але чим вона сильна? Такими от лаврухіними? Веселою компанією злодіїв всіх мастей та «перевертнями» всіх партій?
Їх наявність в рядах будь-якої партії, а тим паче молодої, поки що мало відомої народові «Сильної України», може призвести лише до одного – падіння рейтингів за прикладом колишнього Президента України, який втратив довіру так стрімко, як ніхто за всю історію людства.
